В чому проблема?

В Києві вже давно існують смуги громадського транспорту (далі “смуги ГТ”), але є декілька місць, де ці смуги постійно запарковані автомобілями і громадський транспорт змушений маневрувати в заторах, щоб об’їхати порушників ПДР.

Типові приклади постійної парковки на смугах: біля Ocean PLaza, біля бізнес-центру Євразія на Жилянский та поруч з радіоринком на Караваєвих дачах.

На фото нижче – смуга ГТ біля Ocean PLaza. При цьому, паркінг Ocean PLaza постійно пустий, хоча 3 години парковки коштують лише 20 грн.

Що ми пропонуємо?

В рамках проекту, що було подано на громадський бюджет, ми пропонуємо на запаркованих ділянках смуг ГТ встановити делініатори (розділювачі) по 200-250 метрів довжиною, щоб відокремити смугу фізичним бар’єром. Це не вирішить проблему заїзду на смугу, але вирішить проблему парковки на смугах.

Схожий підхід був використаний недавно на вулицях Покровська і Хорива і він чудово працює – водії зовсім перестали там паркуватись.

Для смуг громадського транспорту можна використати дещо інший тип делініаторів, які показані нижче на фото. Тип і висота делініатора остаточно буде визначено в ході реалізації проекту та проведення закупівлі.

Чому поліція не вирішує цю проблему?

Проблема в тому, що діючий закон не дає повноважень поліції виписувати штраф за порушення правил зупинки та стоянки без присутності водія. А водія в припарковному авто зазвичай немає. Щодо евакуації, то в законі чітко не прописані ситуації, в яких можна евакуювати авто, мабуть тому поліція останнім часом перестала це робити.

З 27 вересня вступає в силу новий закон, який дозволяє виписувати штраф саме на власника авто, а не водія. Також в законі чітко прописано можливість евакуації у випадку паркування на смугах ГТ.

Це дає додаткові інструменти поліції, але ми вважаємо, що це не вирішить повністю ситуацію з парковкою на смугах, з таких причин:

• Порушень правил парковки дуже багато і у поліції ще довго не буде вистачати ресурсів на такі типи  дрібні порушення.
• “Євробляхерам” немає сенсу виписувати штрафи, оскільки власник авто не є громадянином України і штрафи ніхто платити не буде
• Завжди будуть водії, які будуть паркувати “на 5 хвилин” і таксисти на аварійці, яких просто не будуть встигати зловити на порушенні.

Якщо тролейбус поламається, то він заблокує смугу з делініторами?

Оскільки ці ділянки короткі (200-300 метрів), то їх не складно буде об’їхати, поки не приберуть поламаний транспорт. Зрештою, зараз громадський транспорт змушений завжди об’їжджати ці ділянки.

А чи не будуть ці делініатори заважати прибирати сніг?

Це була основна претензія, через яку Департамент Транспортної Інфраструктури КМДА не хотів допускати проект до голосування. Зрештою, вони погодились, що це не є критичною обставиною і вони якось справляться. Користь від пришвидшення руху ГТ більше, ніж складнощі з прибиранням снігу.

Як буде відбуватись поворот направо з другої смуги?

Є два варіанти: або буде встановлено знак, який це дозволяє, або делініатор не буде дотягувати до самого повороту, як це зараз реалізовано в розмітці смуг ГТ. Це буде вирішуватись в кожному випадку окремо в ході реалізації проекту разом з Департаментом Транспортної Інфраструктури.

Ці ваші делініатори не передбачені в державних будівельних нормах?

З 1 вересня в ступає в силу новий ДБН “Вулиці та дороги населених пунктів”, в якому в пункті 5.1.6 передбачені конструкції для відокремлення смуг громадського транспорту.

 

Голосуйте за проект за цим посиланням

Метро Олимпийская выполняет роль локального центра торговли и бизнеса – тут находится множество различных точек притяжения: торговля, офисы, культурные и спортивные объекты. Пасажиропоток станции не маленький – 33 тыс. чел/день, это чуть меньше, чем на Майдане Незалежности.

Несмотря на популярность места, при проектировании зоны у выхода из метро, там не было предусмотрено ни одного коммерческого объекта, хотя такие места всегда привлекательны для бизнеса.

«Свято место пусто не бывает» и в наших реалиях отсутствия контроля и безнаказанности, эту нишу предсказуемо занимают стихийные торговые МАФы. С одной стороны, ми имеем определенного рода удобства — торговые киоски удовлетворяют потребности людей в быстрой и дешевой еде/напитках и товарах, тогда как в фасадных зданиях расположились более дорогие рестораны. С другой стороны — киоски являются источником мусора, создают преграды пешеходам и портят визуально городскую среду.

На схемее: синий – улицы, зеленый – пешеходная зона, желтый – входные группы в метро, красный – МАФы

Вот так сейчас выглядит торговля на этом месте.

(більше…)

Рада з урбаністики Києва – це громадська об’єднання організацій та активістів, що прагнуть розвивати Київ як зручне та комфортне європейське місто.

Хочемо поділитись нашими планами і закликати приєднуватись до наших проектів.

Чим ми займаємось?

Першим нашим проектом було написання маніфесту “Київ – зручне місто” до початку предвиборчої програми до КиївРади. Маніфест дозволив нам сформулювати принципи розвитку Києва і запропонувати до обговорення конкретні ідеї та решення.

В результаті, нам вдалось привернули увагу політиків і громадськості до питань розвитку Києва за принципами livable city.  Ми розпочали тісну співпрацю з:

• з представництвом фонда Генріха Бьолля. Ми провели разом Урбаністичний громадський форум.
• з партіями “Демократичний Альянс” та “Самопоміч”. Співпраця почалась під час передвиборчої кампанії і зараз продовжується по конкретними проектам,
• з Департаментом архітектури та містобудування співпраця стала більш інтенсивною.

 

Зараз ми працюємо над такими напрямками:

(більше…)

Великою проблемою системи громадського транспорту Києва є погане транспортне  сполучення Троєщини з правим берегом. На Троєщині проживає близько 300 тис мешканців, що дорівнює розміру середнього обласного центру.

Метро на Троєщину почали проектувати ще на початку 80х. В 1993 році почали будівництво Подільського моста, по якому має пройти метро та автомагістраль, але міст досі не добудований. Кожен міський голова починаючи з Олександра Омельченка (1996-2006) обіцяв розпочати будівництво метро на Троєщину. Остання спроба була у Олександра Попова (2010-2014) у 2012 році, коли він начебто домовився з ВТБ банком про кредит, але будувати так і не почали.

Будівництво четвертої гілки метро є дуже дорогим і довготривалим проектом, який потребує значних стартових інвестицій для запуску першої ділянки. Навіть при найкращому розвитку подій ми не побачимо метро на Троєщині найближчі 5-6 років, тому є потреба в тимчасових або альтернативних рішеннях.

Радою з урбаністики Києва був проведений аналіз можливих варіантів вирішення транспортного сполучення Троєщини, які ми далі детально презентуємо. Нашою метою не є обрати найкращий варіант, а дати зрозуміти, що альтернативні та тимчасові рішення не можна ігнорувати і вони мають бути належно оцінені з технічної та економічної точки зору.

План нашого аналізу:
Опис поточної ситуації
Проект нової гілки метро на Троєщину
Розвиток міської електрички
Тимчасовий швидкісний трамвай
Кільцева лінія швидкісного трамваю
Відокремелені смуги для громадського транспорту
Висновки

(більше…)

Привлекательные общественные пространства в городе (Great public spaces) это те, в которых проходят празднования, активная социальная и экономическая жизнь, там, где встречаются друзья, происходит общение и культурный обмен. Если городское общественное пространство хорошо выполняет свою роль, то оно становится «сценой», на которой протекает наша общественная жизнь.

Почему же одни общественные пространства становятся более успешными, а другие нет?

Оценивая тысячи таких пространств PPS (Project for Public Space) пришли к выводу, что успешные городские пространства должно обладать четырьмя основными качествами: они 1) доступны, 2) люди вовлечены в активности в этом месте, 3) место комфортно и хорошо выглядит, и, наконец, 4) это место, где происходит общение, где люди встречаются друг с другом. PPS разработали диаграмму, которое  поможет оценить насколько хорошим или плохим является общественное гродское пространство.

(більше…)

Где-то год назад на одном мероприятии в Архитектурном клубе Константин Колесников озвучил идею использования сценариев в урбанистике. Собственно, проработка сценариев дает два позитивных момента, которые стоит учитывать.
(більше…)

Метро на Троєщину планується з початку будівництва цього району. Всі розуміють, що метро там дуже потрібне, але так само зрозуміло, що збудуть його ще дуже не скоро. Разом з тим, є нагальна потреба вирішення транспортної проблеми району, де проживає більше 300 тис киян.

Рада з урбаністики Києва проводить круглий стіл на тему можливих варіантів покращення транспортного сполучення Троєщини з правим берегом до будівництва метро. Експерти з транспорту представлять своє бачення на розсуд громадськості.
(більше…)

У вівторок, 22 квітня 2014 року, ініціативна група міських активістів передасть представникам міської влади вимоги та пропозиції щодо наведення ладу з тимчасовими спорудами, що фактично окупували вулиці та площі Києва.
(більше…)