_h_plan

Планування міста

Центр поруч з домом
Захист зелених та прирічкових зон
Захист історичного спадку

Центр поруч з домом

Місто має розвиватися за поліцентричною моделлю з декількома громадськими центрами районного значення та великою кількістю локальних центрів. «Спальні» райони мають стати мультифункціональними, а не лише виконувати житлову функцію. Якість міського простору у таких центрах не має суттєво відрізнятися, незалежно від їхніх розмірів, статусу, призначення.

Що треба зробити

  1. Урізноманітнення житлових масивів завдяки розвитку торгової, обслуговуючої, офісної та рекреаційної функцій всередині мегакварталів спальних районів.

    ПРИКЛАД: Розширення торговельних площ всередині мікрорайонів, особливо для сфери малого бізнесу у наданні послуг мешканцям.

  2. Ущільнення забудови всередині теперішніх житлових масивів за рахунок спорудження будівель нежитлового функціонального призначення на вільних майданчиках з обов’язковим погодженням з громадою кварталу.

    ПРИКЛАД: Спорудження нових офісних, спортивних, торговельних та інших закладів всередині кварталу відповідно до запитів його мешканців.

  3. Стимулювання застосування квартального планування територій нової забудови, з формуванням як громадських просторів загального користування, так і суспільних просторів, що знаходяться у власності громади кварталу.

    ПРИКЛАД: Власники квартир у новозбудованих багатоповерхівках нерідко не мають жодних механізмів впливу на навколишні території, коли висотна будівля опиняється посередині пустиря чи навіть стоянки.

  4. Формування мережі локальних громадських просторів на різних рівнях – від квартального до мікрорайонного та районного значення.

    ПРИКЛАД: Організація всередині кварталу громадського простору для проведення різноманітних зборів та зручного спілкування мешканців між собою.

  5. Збільшення зв’язаності житлових кварталів завдяки створенню внутрішньоквартальних вулиць та пішохідно-велосипедних алей з відповідним облаштуванням та інтеграцією до міської системи вуличної навігації.

    ПРИКЛАД: Всередині великих кварталів Оболоні, Троєщини, інших житлових масивів вже наявні магістральні пішохідні алеї, що можуть бути перетворені на пішохідно-велосипедні вулиці, навіть з малоповерховою забудовою нежитлового призначення.

  6. Формування внутрішньоквартальних спільних просторів колективної відповідальності. Всередині житлових кварталів не може бути «нічийних» територій, всі вільні від забудови ділянки повинні мати чітко визначене функціональне призначення.

    ПРИКЛАД: Всередині кварталів на пустирях або за рахунок великих газонів, окремі мешканці самовільно влаштовують автостоянки, без погодження зі спільнотою кварталу.

  7. Перетворення великих промислових зон, особливо таких, що перебувають у занепаді, на мультифункціональні райони житлово-офісної або промислово-офісної забудови, а також створення інноваційних промислових парків зі значною науковою складовою.

    ПРИКЛАД: Перетворення території колишнього Верстатобудівного заводу на Нивках на промислово-офісний парк

Захист зелених та прирічкових зон

Кожна зелена зона міста повинна мати чітке призначення – відпочинкове, природозахисне, наукове. Київ має багато зелених зон, які важкодоступні, занедбані і мало використовуються городянами. Натомість, на вулицях Києва бракує зелених насаджень, їх треба відновлювати. Використання потенціалу Дніпра та малих річок має бути спрямоване на розвиток об’єктів відпочинку, оздоровлення та туризму.

Що треба зробити

  1. Інвентаризація наявних зелених зон, чітке визначення відповідальних за їхній санітарний стан та захист природного середовища, визначення способу використання та перспектив розвитку.

    ПРИКЛАД. Парк Нивки: вивчення ситуації з орендою земель парку, відміна планів щодо
    прокладання через парк хордової автодороги.

  2. Детальне вивчення ситуації з будівництвом у зелених зонах: інвентаризація наявних об’єктів, визначення ділянок для можливої забудови рекреаційного призначення.

    ПРИКЛАД: Впорядкування Гідропарку, розвиток літніх закладів відпочинку відповідно до
    детального плану території.

  3. Розвиток буферних лісів навколо Києва як територій організованого відпочинку та оздоровлення, вирішення питання із засміченням таких місць.

    ПРИКЛАД: Розвиток мережі місць для організованих пікніків, створення мережі пішохідних і велосипедних маршрутів з відповідною навігацією.

  4. Ревіталізація схилів Дніпра у центрі міста, відновлення та розвиток пішохідних та велосипедних алей, сходів, створення мережі впорядкованих оглядових майданчиків.

    ПРИКЛАД: Впорядкування Печерських пагорбів, відновлення пішохідної алеї нижче від Паркової дороги.

  5. Інвентаризація прибережної смуги Дніпра – вивчення доцільності нинішньої функції територій, що виходять до Дніпра. Стимулювання перетворення промислових та складських зон на території житлової, офісної та рекреаційної забудови з вільним доступом до води.

    Реновація Телички та гавані, розвиток у цих районах мережі вулиць та нової забудови з громадськими просторами.

  6. Вивчення можливостей щодо розвитку малих річок як об’єктів рекреації та заповідного фонду. Захист прибережної смуги малих річок від засмічень та зливання відходів.

    ПРИКЛАД: Створення парків та скверів на базі річок Дарниця, Либідь, Сирець, Совка, Нивка
    тощо. Відкриття окремих ділянок підземних колекторів, де зараз протікають малі річки.

  7. Інвентаризація земельних ділянок та споруд на Дніпровських островах, особливо у місцях штучного намиву піщаних майданчиків. Визначення функції тих чи інших островів: території природно-заповідного фонду, парків, зони обмеженої рекреаційної забудови.

    ПРИКЛАД: Вивчення законності забудови на Жуковому острові. Розвиток пішохідних мостів через Дніпро та протоки для безперебійного пішохідно-велосипедного зв’язку островів з материком.

  8. Врахування у міському плануванні екологічних коридорів міграцій тварин та птахів, нерестилищ риб тощо, як на рівні екосистеми міста, так і країни загалом.

    ПРИКЛАД: Визначення Дніпра як природного екологічного коридору з влаштуванням необхідної інфраструктури.

Захист історичного спадку

Захист пам’яток історико-культурної спадщини має відбуватися у всіх районах міста, з широким залученням громадськості. Будівництва, що вже відбуваються у охоронних зонах, мають бути переглянуті у бік зменшення висотності, а нові – заборонені.

    1. Перегляд проектів скандальних будівництв у центральній частині міста, за участю архітектурної спільноти та громадськості.

      ПРИКЛАД: Перегляд проектів будівель: Гостиний двір, вул.Гончара, 17-23, вул.Хмельницького, 58-А (з відновленням велотреку).

    2. Відміна будівництв у історично важливих місцях, на території парків та зелених зон з відновленням майданчиків для громадського використання.

      ПРИКЛАД: Заборона будівництв: Десятинний провулок (створення музею під легким дахом),
      Десятина церква (створення музею під легким дахом), Павловський сквер (відновлення зеленої зони).

    3. Створення переліку історичних будівель, що перебувають у занедбаному стані, та їх захист від подальшого руйнування.

      ПРИКЛАД: будинок на Софійській площі, з балкону якого було проголошено Універсал про незалежність УНР, «Будинок зі зміями» на вул. Великій Житомирській, будинок Товариства швидкої допомоги на вул. Рейтанській.

    4. Введення в ужиток поняття панорамного виду міста, який охороняється. Обов’язкова перевірка впливів на міський скай-лайн об’єктів вищих певної висоти над рівнем моря.

      ПРИКЛАД: Будинок на Кловському узвозі, 7-А у певних ракурсах затуляє дзвіницю Лаври.

    5. Створення мережі археологічних музеїв-експозицій у зонах археологічних розкопок.

      ПРИКЛАД: Підземний музей на Подолі із залишками дерев’яних споруд, Кирилівська стоянка на Куренівці.

    6. Захист київської промислової забудови, що має історико-архітектурне значення. Визначення об’єктом захисту не лише власне споруд, а й історичного обладнання.

      ПРИКЛАД: Пивзавод Ріхтера на вулиці Фрунзе, фільтри водогону на Володимирському узвозі.

    7. Захист київської дерев’яної архітектури, у тому числі й фонової забудови. Перенесення окремих таких будівель у спеціально створений музей архітектури та побуту Києва – «міське Пирогово».

      ПРИКЛАД: Перенесення вцілілих дерев’яних дач, створення єдиного архітектурно-музейного комплексу на їх базі, наприклад, у Пирогово або на вулиці Петрівській.

    8. Створення історичних парків на найбільш важливих історичних місцях Києва, у тому числі з частковим знесенням існуючої забудови.

      ПРИКЛАД: Перетворення на парк частини території гори Щекавиця з облаштуванням наявних природних оглядових майданчиків.

    9. Програма з впорядкування старовинних цвинтарів: благоустрій територій знищених
      цвинтарів зі створенням парків-лапідаріумів, догляд за цінними з художньої точки зору
      пам’ятниками та склепами.

      ПРИКЛАД: Впорядкування знищених цвинтарів на Замковій горі, Щекавиці, Аскольдовій
      могилі, у Бабиному яру, догляд за пам’ятниками та склепами на Байковому, Лук’янівському та Куренівському цвинтарях.

Корисні посилання на тему планування міст:

Zero