Преамбула
Київ — унікальне стародавнє місто з надзвичайними ресурсами для розвитку. Ми, представники експертної громадськості, хочемо допомогти Києву розвиватися за стандартами “міста, зручного для життя”, які вже давно стали нормою в Європі. Для цього ми сформулювали для Києва принципи міського розвитку та практичні рішення з їх реалізації.
Ми прагнемо:
- привернути увагу громади та політиків до питання розвитку Києва як міста, зручного для життя;
- змінити ціннісні підходи до розвитку міського середовища з урахуванням кращого світового досвіду і стандартів;
- перевести передвиборчу дискусію в площину обговорення способів вирішення цих завданнь.
Нижче наведено текст Маніфесту, який формулює найбліш важливі принципи розвитку Києва як міста, зручного для життя. Конкретні кроки для реалізації цих принципів наведені в Програмі Дій — це перелік практичних рішень, що можуть бути впроваджені впродовж найближчих 2–4 років.
Ми пропонуємо створити прозорий механізм участі і контролю з боку громадськості у справі розвитку міста. У взаємозв’язках громадськості, бізнесу, влади та професіоналів інтереси громади є пріоритетними. Влада міста виcтупає лише координатором узгодження їхніх інтересів.
Громадський простір
Більше громадських просторів Розвиток громадських просторів має стати пріоритетом містобудівної політики. Громадські простори – це площі, вулиці, парки, пішохідні алеї, сквери, набережні, майданчики та усі інші відкриті міські простори, які городяни використовують для прогулянок, відпочинку, зустрічей і спілкування. Це ті місця, де люди відчувають зв’язок з містом та іншими людьми. Громадські простори мають бути доступними, комфортними, безпечними та цікавими. Проводити час на вулиці має бути так само комфортно, як і вдома. Необхідно визначити громадський простір як поняття у нормативних документах і виділити підрозділ влади, який відповідає за якість і комплексний розвиток громадського простору.
Менше візуального сміття на вулицях Візуальна чистота вулиць і будинків роблять громадські простори більш комфортними для городян. Необхідно значно скоротити кількість візуального шуму на вулицях, який створюють реклама, кіоски, торгові намети. Часто за рекламою, вивісками і табличками не можна розгледіти фасади історичних будівель. Так не має бути. Водночас на вулицях не вистачає корисних інформаційних повідомлень та зручної вуличної навігації.
Розвиток активного першого поверху, а не стихійної торгівлі Дрібна торгівля має розвиватись завдяки магазинам та кафе на першому поверсі будинків, на противагу МАФам та торговим наметам. Дуже часто кіоски та стихійна торгівля заважають пішоходам пресуватись тротуарами. Стихійна торгівля, що заважає пішоходам, має бути перенесена на нові невеликі ринки у мікрорайонах.
Парки та сквери мають стати повноцінними громадськими просторами. Паркові зони повинні мати всі характеристики якісного публічного простору. Часто буває, що парки є приємними для прогулянки, але там більше немає чим зайнятись. Інша проблема в тому, що до багатьох зелених зон складно дістатись громадським транспортом, в них не почуваєш себе в безпеці, або ж пішохідні доріжки там в поганому стані. План дій. ЯК ЗРОБИТИ громадські простори кращими:
Транспортна інфраструктура
Розвиток громадського транспорту важливіше, ніж автомобільна інфраструктура Території у місті обмежені, вони мають використовуватися максимально ефективно для забезпечення мобільності всіх городян. Найпріоритетнішим у місті має бути пішохід, далі – велосипед, громадський транспорт, приватний автомобіль. Якість транспортної системи та її елементів має визначатися не кількістю автомобілів, що рухаються, а кількістю перевезених людей та вантажів.
Розвиток систем громадського транспорту має стати пріоритетом у розвитку транспортної інфраструктури міста. Необхідно відійти від автомобілецентричної моделі розвитку транспорту та стимулювати використання громадського транспорту та велосипедів. 
Треба звикати платити за паркування Плата за паркування є потужним інструментом регулювання кількості автомобілів в тій чи іншій частині міста. Чим ближче до центру міста, тим вищою має бути плата за паркування. Таким чином можна стимулювати поїздки до центру міста саме на громадському транспорті. Припарковані автомобілі не виконують транспортних функцій, але займають багато міського простору. Тому автомобіліст має платити місту за зберігання свого авто на вулицях. Паркування неприпустиме на тротуарах, газонах і там, де це може завадити руху пішоходів, велосипедів, громадського транспорту або інших автомобілів. Зараз в Києві це велика проблема.
Більше зручних вулиць, замість розширення доріг Вулично-дорожня мережа (ВДМ) має розвиватися в напрямку збільшення її зв’язаності та щільності. Необхідно зосередитись на підвищенні пропускної здатності вузлів ВДМ, а не механічному розширенні доріг. Проектування вулично-дорожньої мережі та маршрутів громадського транспорту має спиратись на детальні розрахунки та математичне моделювання сценаріїв.
Прибрати транзит з центра міста Розвиток вулично-дорожньої мережі міста повинен бути спрямований на повне усунення транзитного потоку з центральної частини міста. В історичних районах особливо важливим є комфорт руху пішоходів і розвиток туристичної привабливості.
План дій щодо РЕформування транспорту:
Планування міста
Центр поруч з домом Місто має розвиватися за поліцентричною моделлю з декількома громадськими центрами районного значення та великою кількістю локальних центрів. Усі території міста слід організовувати за принципом змішаного використання. Зокрема в «cпальних» районах треба розвивати торгові, офісні та рекреаційні можливості. Принцип змішаного використання будівель зменшує кількість поїздок на транспорті та робить місто більш безпечним завдяку тому, що люди вулицях є і вдень і ввечері (“очі на вулицях”). Необхідно переглянути ефективність існуючих промзон, перетворивши їх або на квартали житлово-офісної забудови, або на якісні індустріальні парки.
Повернути Дніпро киянам Київ — це місто біля ріки, яке позбавили вільного доступу до неї. Потенціал Дніпра та малих річок має використовуватися для відпочинку, оздоровлення та туризму. Київ має багато зелених зон, які важкодоступні, занедбані і мало використовуються городянами. Натомість, на вулицях Києва бракує зелених насаджень, їх треба відновлювати.
Місто — музей під відкритим небом Захист пам’яток історико-культурної спадщини має відбуватися в усіх районах міста, з широким залученням громадськості. Будівництва, що вже відбуваються у охоронних зонах, мають бути переглянуті у бік зменшення висотності, а нові – суттєво обмежені. план дій щодо планування міста: